Інститут біології клітини Національної академії наук України

Відділ Регуляції проліферації клітин і апоптозу

Завідувач відділу – СТОЙКА Ростислав Стефанович, д.б.н., професор, член-кореспондент Національної академії наук України.

Відділ створений у 1993 р. і з цього часу його очолює Стойка Ростислав Стефанович, член-кореспондент Національної академії наук України (2006). Він обраний іноземним членом Польської академії наук і мистецтв (2002), Соросівським професором (1997) і має нагороди Національної академії наук України: Премія імені О.В. Палладіна з біохімії (1986) та Премія імені Р.Є. Кавецького з експериментальної онкології (2007). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2020) (разом з д.б.н. Р. Панчуком та провідними вченими України). Заслужений діяч науки і техніки України (2020). Отримав Премію С.З. Гжицького з біохімії (2020). Нагороджений Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2023). Обраний Почесним членом Польського біохімічного товариства (2025).

Р.С. Стойка є автором та співавтором понад 500 статей у наукових журналах, включаючи 324 статті в журналах бази даних Scopus. Його індекс Гірша – 28 (Scopus), сумарний імпакт-фактор публікацій (Scopus) – понад 300, загальна кількість цитування – 2959 (Scopus). Співавтор 8-ми монографій, 21 розділу у монографіях, у тому числі в 9 монографіях міжнародних видавництв. Автор 3-х методичних посібників, співавтор 20-ти патентів України, у тому числі 10-ти патентів на винаходи, співавтор 2-х заявок на патенти США та Європейського РСТ. Головний редактор монографії «Багатофункціональні наноматеріали для біології та медицини: молекулярний дизайн, синтез та застосування» (Наукова Думка, 2017). Головний редактор монографії "Biomedical Nanomaterials From design and synthesis to imaging, application and environmental impact" (Springer-Nature, 2022), що у 2024 р. перевидана цим же видавництвом німецькою мовою.

Основні напрямки наукових досліджень у відділі:

1. Структурно-функціональні взаємозв'язки в антионеопластичній (in vitro) і протипухлинній (in vivo) дії нових синтетичних і природних сполук різної хімічної структури.
2. Роль апоптозу в механізмах дії нових гетероциклічних сполук (тіазоли, тіазолідинони та їхні гібриди з іншими сполуками).
3. Механізми дії нових тіосемікарбазонів як реактиваторів мутантних форм білка р53. Роль імуногенної загибелі клітин у канцерогенезі.
4. Механізми посилення дії біологічно-активних речовин за їх доставки до клітин-мішеней нанорозмірними матеріалами синтетичного і природного походження. Використання нових полімерних наноматеріали для доставки нуклеїнових кислот до клітин-мішеней різного походження (мікроорганізми, клітини ссавців і рослин).
5. Створення композитних матеріалів для лікування поверхневих, у т.ч. інфікованих ран.