Інститут біології клітини Національної академії наук України
Відділ Аналітичної біотехнології
Завідувач – ГОНЧАР Михайло Васильович, член-кореспондент НАН України, д.б.н., професор.
Історія відділу починається з 1969 р., коли у складі Львівського відділення Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України був створений відділ регуляції клітинного синтезу низькомолекулярних сполук під керівництвом професора Георгія Михайловича Шавловського. У цьому відділі (а з 2002 р. – у відділі молекулярної генетики і біотехнології) проводилися дослідження біосинтезу флавінів, зокрема, ензимологія, генетичний контроль та метаболічна регуляція синтезу та біотехнології цих сполук у дріжджів. Цей напрямок розпочав у 50-х роках минулого сторіччя і проводив до самої смерті (1996 р.) заслужений діяч науки України, доктор біол. наук, проф. Г.М. Шавловський.
Школа Шавловського підготувала 3 докторів та близько двадцяти кандидатів наук. Опубліковано більше 500 наукових праць, присвячених різним аспектам біосинтезу і транспорту рибофлавіну (РФ), у вітчизняних та міжнародних журналах, а також отримано авторські свідоцтва колишнього СРСР, патенти України, Європейського союзу та США.
Роботами Г.М. Шавловського та його школи вперше було встановлено шлях біосинтезу рибофлавіну та охарактеризовано основні ензими цього шляху, виявлено участь заліза в регуляції флавіногенезу, досліджено вплив різноманітних факторів на біосинтез РФ, у тому числі, окремих генів (Г.М. Шавловський, А.А. Сибірний, О.М. Логвиненко, Д.В. Федорович, В.Є. Кащенко, Л.В. Колтун, Г.П. Кшемінська, Л.П. Струговщикова, Ю.Р. Борецький, В.М. Трач, М.М. Стенчук, А.Є. Закальський, Л.Я. Бабяк, О.В. Протченко та ін.).
3 1996 р. відділ очолювала к.б.н. Федорович Д.В. З 2001 р. відділом завідує д.б.н., проф. Гончар М.В. Нову назву (аналітичної біотехнології) відділ отримав у 2007 р.
Співробітниками захищено 8 кандидатських дисертацій (Клепач Г.М., Смуток О.В., Куцяба В.І., Парижак С.Я., Демків О.М., Нечай Г.І., Стасюк Н.Є., Прокопів Т.М.) та 2 докторських (Смуток О.В. та Стасюк Н.Є).
Відділ аналітичної біотехнології займається комплексними дослідженнями з метою створення нових біоаналітичних підходів, біосенсорних пристроїв та ензиматичних наборів для аналізу практично важливих речовин за використання ензимів та мікробних клітин. Цей напрям цільно поєднує різні галузі сучасної біології – генетичну інженерію (клонування генів, що кодують ензими аналітичного призначення), мікробіологію, біохімію та ензимологію (виділення із клітин мікроорганізмів та характеризація ензимів, у т. ч. рекомбінантних), біоелектрохімію та біосенсорику (конструювання лабораторних прототипів мікробних та ензимних сенсорів), біотехнологію та аналітичну хімію (створення біоаналітичних наборів). Науковцями відділу розроблено нові ензиматичні та біосенсорні методи для аналізу метаболітів як біомаркерів різноманітних захворювань (глюкози, L- і D-лактату, креатиніну, допаміну серотоніну), компонентів харчових продуктів та напоїв як індикаторів їхньої якості (молочна кислота, гліцерол, аргінін), деяких токсичних сполук (формальдегід, метиламін, феноли).
За останні роки у відділі активно розробляються інноваційні каталітично активні наноматеріали, які є міметиками природних ензимів (пероксидази, каталази, селенітредуктази, діафорази) і можуть слугувати елементами біо(хемо)сенсорів та біоаналітичних наборів. Науковцями відділу вперше у світовій науці експериментально доведено, що штучно синтезовані нанозими можуть повністю замінити природний ензим in vivo – каталазу. Це явище було названо нами «неорганічною комплементацією мутації».
Дослідження відділу скеровані на створення нових біо(нано)сенсорів на основі рекомбінантних клітин, ензимів, нанозимних композитів для діагностики деяких спадкових (галактоземії) та онкологічних ендокринних захворювань, які пов’язані з надпродукцією метаболітів нейротрансмітерів, зокрема, 5-гідроксиіндолоцтової кислоти. Новий напрямок досліджень, присвячений створенню біопаливних комірок (БПК) за використання рекомбінантних мікробних клітин, ензимів на їхніх нанозимних міметиків у ролі каталітичних елементів біоаноду чи біокатоду. За програмою подолання наслідків російської агресії в Україні проводяться дослідження по клонуванню генів нітратредуктази та лаккази, отриманню відповідних рекомбінантних ензимів, а також створенню міметиків природної нітратредуктази, які можуть слугувати каталітичними розпізнавальними елементами сенсорів для визначення залишкового вмісту нітровмісних вибухових речовин у середовищах довкілля. Вивчається можливість біоелектрохімічної ремедіації вибухових речовин за використання рекомбінантних клітин, ензимів на нанозимів. Результати таких пріоритетних та інноваційних досліджень будуть публікуватися у високорейтингових міжнародних наукових журналах з квартилями Q1 і Q2.
Відділ здійснює співпрацю з Львівським національним університетом ім. І.Франка, Національним університетом «Львівська політехніка», Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. Івана Франка по підготовці наукових кадрів та виконанню спільних науково-дослідних проєктів, а також з провідними науковими установами Польщі (Інститут фізичної хімії ПАН), США (Університет Кларксона в Потсдамі) та Ізраїлю (Арієльський університет) для координації досліджень, підготовки і виконання наукових проєктів, підвищення кваліфікації працівників відділу.